Вдомому харквському лтераторов Юрю Стадниченку виповнються 80 рокв.Ранше з Юрм ¶вановичем я особисто знайомий не був, але знав його заочно завдяки статт «Два крила нашо духовност», що з явилася в обласнй молоджц «Леннська змна» 4 серпня 1987 року вдразу набула широкого розголосу.Пдрзан крила За плином рокв «два крила» духовност, про як йшлося у статт, у мой пам ят перетворилися на укранську росйську мови. А знайшов у архв вашу публкацю одразу побачив пдзаголовок: «Про мовний аспект патротизму та нтернацоналзму». Тобто це питання ви тод розглядали з партйних, леннських позицй? Цлком врно. Ленн завжди пдкреслював необхднсть для комунста, який працю в Укран, знати укранську мову вльно користуватися нею. А у статт ви наводили численн приклади утиску укрансько мови на Харквщини, штучного звуження вжитку, в тому числ у державних установах навчальних закладах, закликали дотримуватися конституцйних норм, наприклад, провадити судочинство саме укранською, як це було зазначено в Основному Закон УРСР. Що, на ваш погляд, з тих часв змнилося на краще, а що на грше? Головне надбання Украна здобула державнсть. Але й втратили ми чимало. От мене, як колишнього редактора журналу «Березль» («Прапор»), цкавить, чому сьогодн, при укранськй влад, при укранських Президентов, урядов та парламент, в жодному газетному коску Харкова не можна придбати няких видань укранською мовою, крм лчених екземплярв «Слобдського краю»? Чому зникли або стали торгувати чимось на кшталт галантере книгарн з украномовною лтературою? Не врю, що читачв нема! На мй погляд, тут влад слд застосувати владу. Якщо власник такого коску з будь-яких причин не хоче розповсюджувати украномовну пресу, йому не слд давати дозвл на приватну дяльнсть у цй сфер, а давати тим, хто взьме на себе таке зобов язання. Дозвольте з вами не погодитися. Читач нашо газети теж часто скаржаться на те, що не можуть купити «Время» просять збльшити продаж у роздрб. Але продавц преси непохитн вони не хочуть працювати соб у збиток беруть стльки екземплярв газети, скльки, як вони думають, точно продадуть. Такий же пдхд, впевнений, до украномовно преси. · нема у косках тому, що мзерний попит.Бльше того. Згадайте вс успшн всеукранськ пресов проекти росйськомовними: «Факты», «Сегодня», «Бульвар Гордона» тощо.Виходить, що укранц в цлому харкв яни зокрема вддають перевагу росйськомовнй прес? Цьому багато причин. ¶ одна з них, як це не прикро мен, патроту украномовно преси, визнавати, те, що, зокрема, «Время» бльш рзномантна газета, розрахована на ширше коло читачв, колектив працю професйно. Хоча й нш приклади тижневик «Дзеркало тижня», довол цкавий, виходить в украномовному росйськомовному варантах.Народ такий? Наприкнц сво статт ви риторично запитували щодо стану укрансько мови: «У чому тут причина: у чимусь недоумств або у чись злй вол?» Як тепер ви вдповдате на сво ж запитання? Зла воля. А багато хто з захисникв росйськомовност, погоджуючись з тенденцю зменшення вжитку укрансько за СРСР, вважають це природнм процесом, свдомим вибором самих укранцв. Дурниц. Радянська влада хитро пдступно формувала життв обставини вдповдну громадську думку, що укранська мова не потрбна для одержання гарно освти, здйснення успшно кар ри таке нше. Тому у Харков переважна бльшсть росйськомовних не етнчн росяни, а зрусифкован частково асимльован укранц. Влад обласнй, мськй слд пам ятати, що серед харкв ян багато укранцв, котр мають право вльно користуватися укранською мовою, яка на Слобожанщин не стала насправд державною. А у нас програми приймаються на захист росйсько хто кривдить?! За Всеукранським переписом 2001 р. 70,7 вдсоткв жителв Харквщини укранц. Але укранську мову в Харков на вулиц майже не почуш, етнчн укранц охочше сплкуються росйською, вддають перевагу росйськомовнй прес. На сесях облради особливо Харквсько мськради частше луна росйська мова. То, можливо, народ у нас такий? Можливо, йому байдужа рдна мова? Недарма багато хто робить висновок, що укранзаця Украни, вибачте за сумний каламбур, зазнала краху. Це говорять напередодн 18- рчниц незалежност. А згадаймо: за менший термн бльшовики встигли розпочали укранзацю у середин 1920-х, згорнути на початку 1930-х. Грх, звсно, таке казати, але люди наш, на жаль, не дотягнули до рвня середнього поляка чи чеха. Там подбного просто не могло б бути. Про витоки цього прикрого становища можна багато говорити, та зараз не на час, адже це дуже довга розмова. Т ж бльшовики укранзацю провадили дуже жорстко, радикально Ось, наприклад, сьогодн дехто каже, що за радянсько влади укранську мову вчили краще нж зараз, вс знали. Це неправда! Довели до того, що в пвторамльйонному Харков залишилося всього дв украномовних школи у центр на Римарськй та ще на Даниливц! Але ж було три «велик» украномовн газети, а не одна, як зараз, видавалося багато книжок укранською мовою великим накладом укранських авторв, ноземних... Щодо тиражв книжок, то так, навть порвняти не можна, це великий плюс радянськй влад. Тод найменший наклад прозового видання був 15 тисяч, поетичного 2 тисяч. А ось цього року завдяки програм облради «Поезя Слобожанщини» видали мою чергову книжку тиражем 300 екземплярв. Це ж смх!Так, радянська влада видавала чимало укранських книжок газет, але читачв у дитсадках
Юрй Стадниченко: вд «Прапора» до «Березоля» май 2009 г.
Юрй Стадниченко: вд «Прапора» до «Березоля» | Медиа-компания «Время»
Комментариев нет:
Отправить комментарий